SKARGA.NET | Скарги | Ужгородська ЦМКЛ | Смерть замість лікування, або лікування Зоряни Петканич в Ужгородській ЦМКЛ

ua ru en

Навігація

FAQ (Питання і відповіді)

Написати листа адміну

Співпраця

Додати скаргу

Пошук по сайту

Категорії

Закарпатська обл.

Івано-Франківська

Скарги

◊ Початок розділу > Закарпатська обл. > Ужгородський р-н > Ужгородська ЦМКЛ

Смерть замість лікування, або лікування Зоряни Петканич в Ужгородській ЦМКЛ

Моя 24-річна дружина померла 10 серпня 2005 року від бактеріального менінго-енцефаліту (котрий успішно лікується) з-за того, що лікарі 5 разів змінювали діагноз протягом 21 дня лікування в стаціонарі; і це все в обласному центрі

Наша сім'я, ми батьки : Лаврів М.М., Лаврів М.В. та сім'я Петканич Ф.Ф. м.Ужгорода зазнали тяжкого, непоправимого горя - втрати, 10.08.2005 року, з вини та халатності, деяких нижче наведених лікарів Ужгородської міської клінічної лікарні, раптово ПОМЕРЛА, наша молода дочка, дружина -Петканич (Лаврів) Зоряна Михайлівна, 23.02.1981 року народження (24 роки), що проживала в м. Ужгороді, і перебувала у шлюбі з Петканич Ф.Ф. та залишила за собою семимісячну дитинку - Жанну. До поступлення в названу лікарню, наша донька Лаврів (Петканич) З.М. ніколи не хворіла "Запаленням" та "Інфекційними хворобами". Не лежала в лікарні, а була спортсменкою (займала призові місця по карате "Кіокушинкай"). З відзнакою закінчила юридичний факультет УжДІІЕПу.

Успішно здала екзамен на заняття нотаріальною діяльністю, хотіла стати НОТАРІУСОМ. Мріяла поступити в Ужгородську Аспірантуру, була у розквіті життєвих сил, любила і виховувала маленьку доньку - Жанночку.

ОСЬ подається коротка і правдива ІСТОРІЯ її хвороби за період стаціонарного лікування з 18.07.2005 року по 10.08.2005 року в Ужгородській ЦКЛМ Закарпатської області. Поступила Зоряна в інфекційне відділення Ужгородської ЦКЛМ, від 18.07.2005 року з діагнозом : "гостра нейроінфекція і правостороння нижньодолева пневмонія " ; "правосторонній ексудативний плєвріт". Донька скаржилася лікарям на постійну тошноту, рвоту, сильні, гострі головні болі, температуру. Направили її на лікування чомусь в інфекційне відділення, а треба було направити в відділення неврології !

5 тяжких днів у інфекційному відділенні, доньку безуспішно "лікували", при чому, кожний день, вона скаржилася лікуючому лікарю ТИМКОВИЧУ М.А. та іншим лікуючим лікарям на сильний головний біль, не могла спати через гострі головні болі, на тошноту і рвоту, а лікуючий лікар - ТИМКОВИЧ М.А. казала, що це "інтоксикація, від запалення легенів". Аж через 5 тяжких днів, 23.07.2005 року в суботу, лікарі інфекційного відділення, в зв'язку із тяжким станом хворої - ПЕТКАНИЧ З.М., викликали на консультацію невропатолога обласної лікарні - КОЛЄСНІКОВА Олександра, який замість того, щоб кваліфіковано встановити діагноз, та надати необхідну медичну допомогу, сказав що виклик його до хворої є необґрунтованим... Чим, грубо порушив свої професійні обов'язки як лікаря і показав свою некомпетентність та свій непрофесіоналізм!

Стан нашої хворої доньки різко погіршився в цей день, 23.07.2005 року в інфекційному відділенні, дістала реакцію на "капельницю".

В 10 годин вечора, того ж дня, їй зробили без контрастну комп'ютерну томографію голови, а треба було контрастну томографію, так як на контрастному знімку, було б краще видно паталогічні зміни.

У вівторок, 26.07.2005 року, по нашому проханню, бачачи, що стан її не покращується від такого "ЛІКУВАННЯ", її переводять у тій же лікарні в відділення пульмонології, при чому, вона, на СВОЇХ ногах прийшла у віділення. Лікування продовжувалося, але стан дитини непокращився. Температура сягала понад 40 градусів, що призвело до переведення її 28.07.2005 року в "реанімаційне відділення". В реанімації, температура Зоряни піднялася до 40,8 градусів!!! Потім, температуру збили, стан "стабілізувався". 30.07.2005 року, батько дитини - ЛАВРІВ М.М., за своєю ініціативою, а не по клопотанню лікарів Ужгородської центральної міської лікарні!!!, приводить професора - БУЛЕЦУ БОГДАНА АНТОНОВИЧА, який аж тепер, через 13 днів після непрофесійного лікування, і невстановленого діагнозу, встановлює діагноз, "менінго-енцефаліт", який і підтвердився" потім, розтином тіла... По його рекомендації, "ЛІКАРІ !!!" почали лікували "менінгіт". Але на жаль, 13 днів було втрачено на "ефективне лікування" нашої доньки.

І через 2 дні, Зоряна після деякого покращення була переведена із "реанімації" в "неврологічне відділення" (завідуюча - ВАРЦАБА (Тимошенко Н.Д.)). В цьому відділенні, їй було зроблено "ПУНКЦІЮ" !!! і було зроблено знову неконтрастну томографію, а треба було - контрастну !!! (на контрастному, краще видно) знімок комп'ютерної томографії . Зоряна, далі скаржилася на неприпинення в неї сильного головного болю, сильного болю в спині, двоїлося в очах, дуже боліли очі і дуже боліла спина !!!

На деякий час, стан хворої, покращився, але потім, знов погіршився. По клопотанню лікуючих "лікарів", хвора донька була проконсультована фтізіатром - ПОПОВИЧ А.О. (завідуюча обласного тубдиспансеру). Хворій - ПЕТКАНИЧ З.М., було назначено - "противотуберкульозні препарати...", бо лікарі вбачали, в тому числі - ПОПОВИЧ А.О., ВАРЦАБА Н.Д., "якийсь туберкульозний менінгіт" !?!?!? Але стан Зоряни не покращувався, а погіршувався. Коли не було покращення стану здоров'я хворої від противотуберкульозних припаратів, лікарі поставили НОВИЙ ДІАГНОЗ : "Вірусний Менінгіт" і додали до всього комплексу лікування противовірусні припарати . Які обезсилили "хвору".

І в четвер, 04.08.2005 року, наша донька, впала в "мозкову кому", з якої на жаль не вийшла .......... ПО ВИНІ """ЛІКУЮЧИХ"""" медиків, і знаходилась в "РЕАНІМАЦІЙНОМУ ВІДДІЛЕННІ" .

09.08.2005 року, донька була переведена на "апаратне дихання " в "РЕАНІМАЦІЇ".

А 08.08.2005 року, ми батьки, Лаврів М.М. та Лаврів М.В., бачачи безпорадність лікарів, звернулися до начальника облздороввідділу - Турянчика М.І., із скаргами на некваліфіковане "ЛІКУВАННЯ" Петканич З.М., і попросили визвати головного невропатолога та інших спеціалістів з Києва, що приїхали сюди для надання медичної допомоги.

08 і 09 серпня, ми батьки, двічі давали телеграми, особисто Міністру Охорони Здоров'я України - пану ПОЛІЩУКУ В.Є., по спасінню нашої доньки та наданню їй термінової медичної допомоги. І по сьогоднішній день, від шановного МІНІСТЕРСТВА ми не отримали взагалі ніякої відповіді.

Крім того, батьки Зоряни, неодноразово зверталися до головного лікаря, цієї лікарні - п. Кураха І.І., щоб він визвав необхідних консультантів !!! та спеціалістів з Києва, по лікуванню нашої доньки. Але він , п. КУРАХ І.І. та лікуючий Лікар Тимошенко Н.Д., заспокоювали нас, обіцяли, що все буде добре, що дитину вилікують, і не рекомендували навіть везти доньку в КИЇВ, чи в якусь іншу клініку, хоч це є їх професійний обов'язок, надати допоміжну інформацію батькам. І, крім того, вони, зобов'язані були по своїй ініціативі на самому початку лікування і не знаючи діагнозу, проконсультуватися із відповідними вищестоящими спеціалістами !!! м. КИЄВА, що вони, по невідомим нам причинам не зробили.

10.08.2005 року, по нашому проханню, приїжджає невропатолог - реаніматолог, із Києва, професор, МАТЯШ В.І., який зробив "ПУНКЦІЮ", та все можливе, щоб врятувати нашу доньку, дружину - ЗОРЯНКУ, але він сказав, що його викликали вже надто пізно і що він надає лише "реанімаційну" допомогу .

А також професор Матяш В.І. говорив, що, " лікуючі лікарі" нашої Зорянки, зобов'язані були з першого дня її поступлення в лікарню консультуватися з відповідними вищестоящими спеціалістами, в тому числі із спеціалістами з м. Києва, з перших днів хвороби нашої доньки. Що вони як завжди не зробили, маючи високі амбіції і непотрібну нікому самовпевненість !!!

Хвора - Зорянка, три тижні лікувалася неправильно. Надто пізно був встановлений діагноз - "МЕНІНГІТ", аж через 13 днів, безпідставно мінялися діагнози хворої, і безпідставно назначалися "медикаменти"; були назначені не імпортні антибіотики, а вітчизняні, які, давали у декілька разів меншу дозу, ніж треба було, які назначались в чотири рази меншій дозі, ніж потрібно було їй назначати; не було зроблено контрастної " ТОМОГРАФІЇ ГОЛОВИ" ; занадто пізно був викликаний "НЕВРОПАТОЛОГ" (Колесник О.), який не встановив діагноз - "МЕНІНГІТ", і не назначив відповідного лікування !!! ;

За три тижні лікування, щодня Зоряна Петканич мала високу температуру, а лікарі не могли суттєво знизити температуру !!! ;

Зоряна, не була забезпечена закордонними медикаментами та лікарі нам, батькам та чоловікові, за кращі зарубіжні медикаменти нічого і не говорили, щоб ми їх придбали ;

Лікуючий лікар ТИМКОВИЧ М.А. (інфекційного відділення) та завідуюча інфекційного відділення ТИМКОВИЧ В.І. не встановили на самому початку лікування, правильний діагноз, і не викликали консультантів із Києва;

Головний лікар цієї лікарні - КУРАХ І.І., як керівник," названої лікарні", не виконав своїх професіональних обов'язків по організації по лікуванню нашої доньки: не визвав своєчасно консультантів, незважаючи на те, що ми декілька разів зверталися до п. Кураха І.І., щоб він Визвав консультантів і прийняв усі міри. Цього не було зроблено. І не організував пан КУРАХ І.І., направлення хворої в м. Київ, де ще можна було врятувати дитину

Всі аналізи у хворої були - добрі, однак Зоряна Петканич за три тижні так - званого лікування, ПОМЕРЛА...) .

Чоловік Зоряни - Федір Федорович Петканич
Батьки Зоряни - Михайло Михайлович та Марія Василівна Лаврів

Дата: Субота, 22 Квітня 2006

Прочитана: 7448 раз

Інше

Пошук в Google

Ваша думка

На Вашу думку найкращим індикатором якості медичного обслуговування є:

Партнери

UniversalTrans.Info - Все про транспорт та суміжні послуги.