У січні-березні 2007 р. АЦ «Соціоконсалтинг» провів соціологічне дослідження «Вивчення громадської думки як інструмент моніторингу дотримання прав пацієнтів в Україні» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Дослідження мало на меті сприяти покращенню захисту прав та безпеки пацієнтів у системі охорони здоров’я України шляхом створення механізму громадського контролю через моніторинг дотримання прав пацієнтів. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
• Створення методики дослідження шляхом розробки індикаторів порушення прав пацієнтів на підставі опитувань громадської думки та цільових груп.
• Апробація нової методики під час польового дослідження.
• Аналіз отриманих даних, розробка рекомендацій щодо створення системи громадського моніторингу прав та безпеки пацієнтів.
Першим етапом дослідження стала розробка системи індикаторів порушення прав пацієнтів. В основу системи були покладені 14 основних прав пацієнта, визначені у Європейській хартії про права пацієнтів (2002). Відповідно до індикаторів порушень прав пацієнтів було розроблено соціологічні вимірники – запитання, які увійшли до стандартизованих інтерв’ю (анкет) для загального населення та пацієнтів стаціонарних відділень. Оцінка рівня порушень прав пацієнтів здійснювалася за підрахунком відсотка ствердних відповідей респондентів на одне або кілька запитань анкети.
Польовий етап дослідження складався з загальнонаціонального опитування (1501 особа) та інтерв’ю з пацієнтами лікарень, які щойно завершили курс лікування у стаціонарі (100 осіб). Методика опитування – індивідуальне інтерв’ю з використанням карток. Національне опитування проводилося у 18-ти областях України, АР Крим та м. Києві, помилка репрезентативності не перевищує 2, 5%. Опитування пацієнтів, які щойно завершили курс лікування, проводилося паралельно з національним опитуванням в усіх основних регіонах України.

Загальна оцінка населенням України системи охорони здоров’я
Результати опитування показали, що респонденти здебільшого незадовільно оцінюють сучасний стан системи охорони здоров’я. Більшість опитаних вважає систему охорони здоров’я небезпечною (63%). Понад чверть населення незадоволена якістю медичного обслуговування у державних медичних закладах. 80% респондентів вважають, що за останні 5 років ситуація в системі охорони здоров’я не змінилася або погіршилася. Головними причинами цього респонденти називали брак необхідних спеціалістів, особливо у невеликих містах і селах, низький рівень кваліфікації медичних працівників, недостатнє державне фінансування медицини, через яке пацієнти вимушені сплачувати свої кошти за медичні послуги та ліки. Водночас, низький матеріальний рівень більшості опитаних не дає змоги їм звертатися до приватних медичних закладів, користуватися сучасними методами діагностики та лікування.

Порушення прав пацієнтів
Поінформованість населення України про права пацієнтів можна вважати досить низькою. Тема прав пацієнтів не актуалізована у свідомості більшості громадян, 20% опитаних взагалі не цікавляться проблемою. Здебільшого респонденти демонстрували зневіру щодо дотримання прав пацієнтів у медичних закладах, дещо краще оцінювали ситуацію у приватних закладах порівняно з державними. Кожен п’ятий респондент (22%) засвідчив, що стикався з порушенням своїх прав при зверненні до державного медичного закладу. Єдине право пацієнта, у дотриманні якого впевнена переважна більшість громадян, – право на отримання медичної допомоги (67%), решта прав задовольняється у менше ніж 50% випадків, а право на компенсацію фактично не забезпечене в Україні.
Оцінка порушення окремих прав пацієнтів доводить, що більшість з них задовольняється лише частково. Найбільше проблем виникає з тими правами, які прямо чи опосередковано вимагають фінансових ресурсів для їхньої реалізації: через недостатнє фінансування медицини порушуються права на доступність медичної допомоги, на профілактику, на запобігання страждань та болю тощо.
Водночас, фінансові проблеми медичної галузі призводять до того, що медична допомога надається низької якості, невчасно, недбало. Зокрема, право на дотримання стандартів якості медичного обслуговування у державних медичних закладах дуже часто порушується через брак ліків, медичного обладнання/ інструментарію, погані умови утримання пацієнтів (36-49%).
Про обмежену доступність медичної допомоги, яку можуть надати бюджетні заклади, свідчать також відповіді респондентів про вимушену відмову від лікування через брак грошей. Найчастіше відмовляються від діагностики (41%) та придбання ліків, призначених лікарем (48%). Кожний п’ятий респондент (22%) відмовлявся від лікування в стаціонарі, 15% – від хірургічних втручань.
Серйозно порушується право на повагу часу пацієнта – близько 50% опитаних зазначили, що стикалися з відкладанням або ненаданням медичної допомоги через довгі черги, незручні умови прийому, запізнення швидкої допомоги на виклик тощо.
Також значною мірою порушується право пацієнтів на безпеку: тривалість очікування медичної допомоги, помилкові призначення препаратів та лікування, а також внутрішньо лікарняна інфекція, про що зазначила третина респондентів. Досить часто зустрічаються у практиці медичні помилки – кожен п’ятий респондент був сам або хтось з його родичів чи знайомих жертвою медичної помилки (22%). А чули про випадки смерті, інвалідності чи непрацездатності внаслідок медичної помилки ще більше – 35–39% опитаних. Причинами медичних помилок більше третини опитаних вважає недбалість та низький рівень кваліфікації медперсоналу.
Порушується право на приватність та конфіденційність – хоча повідомили про це лише 7% опитаних, у певних випадках цей відсоток значно вищий. Перш за все, масово порушується право на конфіденційність по відношенню до хворих на соціально небезпечні хвороби (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатити).
У медичних закладах не завжди дотримуються права на запобігання страждань та болю – відмову у знеболюванні отримували близько 5% опитаних, а ще понад 30% – у безкоштовному знеболюванні.
Відсутність індивідуального підходу до пацієнта є типовим явищем в Україні, а порушення права на індивідуальний підхід межує тут з медичною помилкою. Наприклад, призначення препарату, який може погіршити стан здоров’я пацієнта, зазначили 28% опитаних, а неврахування при лікуванні наявності інших захворювань – 25%.
Серед тих респондентів, чиї права порушувалися, лише кожний п’ятий намагався реалізувати своє право на оскарження. Проте, більшість постраждалих набули негативного досвіду у захисті свого права: вони отримували формальні відповіді на свої скарги (50%), які неодноразово передавалися від інстанції до інстанції (43%) або взагалі залишалися без відповіді (34%).
Опитування пацієнтів, які щойно завершили лікування, продемонструвало, що з порушенням своїх прав стикався кожен п’ятий. Найбільше ці порушення стосуються права на безкоштовне лікування: 66% пацієнтів були змушені купувати ліки, 41% – купувати одноразовий інструментарій (шприці, крапельниці тощо), а 28% були вимушені платити за лікування. Значною мірою порушується право пацієнтів на безпеку через низьку якість медичної допомоги та недостатню кваліфікацію медичних працівників. Загальним станом лікувального закладу та умовами лікування задоволені не більше половини опитаних.

Причини порушення прав пацієнтів
Аналіз результатів дослідження свідчать, що порушення прав пацієнтів в Україні зумовлене комплексом причин, які мають системний характер, а саме:
 Брак фінансування системи охорони здоров’я, що призводить до відсутності гарантій держави щодо забезпечення громадян України медичною допомогою.
 Організація надання медичної допомоги не відповідає сучасним вимогам та не забезпечує стандартів якості медичного обслуговування.
 Невизначені правові відношення між медичним закладом/лікарем та пацієнтом, відсутність механізмів регуляції правових стосунків між ними.
 Низька правова культура як медичних працівників, так і пацієнтів.

Висновки та рекомендації
Результати дослідження свідчать про те, що права пацієнтів ще не стали предметом суспільного обговорення в Україні. Більшість респондентів знають про свої права, стикалися з порушеннями, але намагаються їх захищати лише одиниці. Проте у чисельних відповідях респондентів підтримується ідея створення громадських організацій, які захищають права пацієнтів у кожному населеному пункті.
Однак першим кроком для подолання проблеми порушення прав пацієнтів має бути, по-перше, підвищення рівня усвідомлення проблеми громадськістю та медичними працівниками. Сприяти цьому може впровадження системи громадського моніторингу, який здійснюватимуть громадські організації, професійні медичні асоціації, органи місцевого самоврядування.
По-друге, паралельно з цим необхідно удосконалювати законодавчу базу, створити механізм правової регуляції відносин між пацієнтом та лікарем. Для оцінки рівня порушень прав та особливо безпеки пацієнтів необхідно проводити наукові дослідження, які дадуть можливість виявити масштаб та природу цих порушень, розробити національну програму з безпеки пацієнтів (як це існує у багатьох країнах світу) та відстежувати ефективність її виконання.
Рівень порушення прав пацієнтів може бути суттєво зменшений за рахунок підвищення правової культури як медичних працівників, так і пацієнтів. Необхідно розробити й впровадити спеціальні навчальні курси для медичних працівників, ввести спеціальні навчальні програми у вищі та середні медичні учбові заклади. Просвітою громадян повинні опікуватися неурядові організації, діяльність яких спрямована на захист різних груп пацієнтів та уразливих груп населення.