www.skarga.net www.skarga.net
Захист прав пацієнтів та лікарів. Юридичні консультації онлайн.
 
 FAQFAQ             
            
   

Лікування - смерть

 
           www.skarga.net -> Отримати безкоштовну консультацію тут
::  
Shadow



: 22.04.2006
: 16

: 22, 2006 1:47 am     : Лікування - смерть

Дане звернення за консультацією було зроблене мною задовго до відкриття вебсайту,

отож я наводжу життєвий приклад звернення і приклад консультації, яку я отримав.



Моя 24-річна дружина померла 10 серпня 2005 року від бактеріального менінго-енцефаліту (котрий успішно лікується) з-за того, що лікарі 5 разів змінювали діагноз протягом 21 дня лікування в стаціонарі; і це все в обласному центрі:
1. ГРВІ (час втрачено)
2. негоспітальна пневмонія (час втрачено)
3. підгострий бактеріальний менінгіт (правильно)
4. туберкульозний менінгіт (змінено безпідставно)
5. вірусний менінгіт (придумали, коли закінчилися всі інші ідеї, посмертно)
Вчасно покладений діагноз „менінгіт” і відповідне лікування дають повне одужання: http://www.kid.ru/razvit/1-113.php3
Розтин встановив, що причина смерті: гнійний бактеріальний менінгіт – з висновку СМЕ, який мені дали лише прочитати „ознайомитися”. Бактеріологічна експертиза вказує, що бактерією збудником є золотистий стафілокок.

Однак фотокопію висновку СМЕ мені на руки прокуратура не дає, мотивуючи відмову таємницею слідства.
Якщо судово-медична експертиза була призначена відповідно до нашого звернення, то чому ж ми не можемо отримати копію її висновку?
Можливо, у Вас є якийсь алгоритм витребування такого роду документів як історії хвороби та висновки СМЕ.
Після телепрограм на місцевому телебаченні до мене почали звертатися люди, які стикнулися з тими самими проблемами, що і я у своєчасному витребуванні копій медичної документації (в першу чергу історії хвороби), щоб уникнути їх фальсифікацій у ході розслідування. Після кількох невдач вони покидали ці спроби, що і сприяло безкарності лікарів.
Прохання по можливості допомогти з алгоритмом витребування фотокопій медичних документів саме вчасно, щоб не дати можливості виправлень у ході подальшого розслідування та різного роду перевірок, коли документи проходять через багато рук.
Можливо, у Вас є інші думки, як притягнути до відповідальності „трієчників” від медицини.
Дякую наперед,

Федір Петканич
Admin
Site Admin


: 21.04.2006
: 4

: 22, 2006 12:54 pm     : Відповідь від експерта:

Консультація
Список використаного законодавства:
- Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року;
- Конституція України від 28 червня 1996 року;
- Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.( зміни від 02.06.2005 р.);
- Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року;
- Постанова Пленуму Верховного суду України “Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах” від 30.05.1997 р.( зміни від 25.05.1998 р.);
- Рішення Конституційного Суду України (справа К. Устименка) від 30 жовтня 1997 року;
- Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року.
Шановний п. Федіре!
На Ваш лист від 08.09.2005 року надсилаю Вам консультацію щодо правильного розуміння права на медичну інформацію та розмежування його з правом на медичну таємницю та інших питань, які Ви мені ставили.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України кожний громадянин має право знайомитись в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Зазначена стаття є конституційною основою права громадян на інформацію, у тому числі і про стан свого здоров'я. Подальша конкретизація цього права міститься у ст. 285 Цивільного кодексу України, у якій передбачено право повнолітньої фізичної особи на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними документами, що стосуються її здоров’я. А також деталізується у п. „е" ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я, у яких закріплено право на достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь. Даному праву кореспондує обов'язок лікаря надати медичну інформацію, що визначений у ст. 39 Основ, де вказано, що лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові у доступній формі стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявності ризику для життя і здоров'я. У Рішенні Конституційного Суду від 30 жовтня 1997 року у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К. Устименка) визначено, що медична інформація – це свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі і про ризик для життя і здоров'я, яка за своїм правовим режимом належить до конфіденційної. Також у Рішенні Конституційного Суду України зазначено обов'язок лікаря на вимогу пацієнта та членів його сім'ї або законних представників надавати їм таку інформацію повністю і в доступній формі.
Національна правова база ґрунтується на принципах, що закріплені у зарубіжному законодавстві у сфері охорони здоров'я, зокрема і щодо даного інституту (наприклад, ст. 2 Декларації про політику у сфері забезпечення прав пацієнта у Європі від 1994 року, п. „с" ч. 2 Лісабонської декларації про права пацієнта від 1981р., ст.ст. 34, 35 Кодексу медичної деонтології Франції від 1995 р.).
Наше законодавство закріпило у ч. 3 ст. 39 Основ право лікаря обмежити інформацію для пацієнта, коли вона у повному обсязі може завдати шкоди хворому. Але у такому випадку лікар зобов'язаний поінформувати членів сім'ї або законного представника пацієнта. У Рішенні КСУ від 30 жовтня 1997 року (справа К. Устименка) передбачено, що в особливих випадках, як і визначає ч. 3 ст. 39 Основ законодавства про охорону здоров'я, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законних представників пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого. Таким же чином, лікар діє, коли пацієнт перебуває у непритомному стані. Дане положення відповідає вимогам міжнародних стандартів у сфері охорони здоров'я, зокрема, ст. 2 Декларації про політику у сфері забезпечення прав пацієнта у Європі.
Окрім цього, важливою гарантією забезпечення права на охорону здоров'я є ст. 34 Конституції України. У ч. 2 даної статті мова йде, що "кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір". У ч. 3 ст. 34 Конституції України передбачено, що здійснення цих прав може бути обмежене законом для охорони здоров'я населення. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року інформація, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю людей, становить виняток серед інформації з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну і таємну. Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про державну таємницю" не відноситься до державної таємниці інформація про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення.
У даному випадку Ви хочете отримати інформацію про стан здоров’я Вашої померлої дружини – п. Зоряни_- а не про свій стан здоров’я. На Ваше клопотання про надання медичної інформації, що не виключено, адміністрація закладу охорони здоров’я може послатись на збереження медичної таємниці.
Тому, Ви повинні будете обґрунтувати своє клопотання тим, що право на медичну таємницю не носить абсолютного характеру. З метою захисту інтересів Вашої дружини та охорони і захисту прав її спадкоємців (дочка, чоловік та батьки) є можливим розголошення медичної таємниці. Рішення Конституційного Суду від 30.10.1997 р. вказує на обов’язок лікаря повідомити на вимогу, у тому числі членів сім’ї пацієнта, медичну інформацію. У Цивільному кодексі України (ч. 4 ст. 285) закріплено право членів сім’ї у разі смерті фізичної особи бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
У випадку відмови у наданні або умисного приховування медичної інформації від пацієнта чи членів його сім’ї вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за бажанням, до закладу охорони здоров’я чи органу управління охороною здоров’я. Тобто, Ви можете оскаржити відмову до: 1) суду; 2) головного лікаря закладу охорони здоров’я, де лікувалась дружина; 3) обласного управління охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації.
Ви повинні насамперед написати клопотання про надання медичної інформації на ім’я головного лікаря лікувального закладу з належним законодавчим обґрунтуванням Вашого права (вище я Вам вказала законодавчу регламентацію даного питання – ст.ст. 32, 34 Конституції України, ст. 285 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України „Про інформацію”, п. „е" ст. 6, ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я, Рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997р. (справа К. Устименка)), у тому числі з вимогою отримання ксерокопії історії хвороби з написом посадової особи „згідно оригіналу” на копії. І відповідно до Закону України „Про звернення громадян” (ст. 20) Вам повинні надати відповідь у термін не більше 1 місяця або Ви можете прийти на особистий прийом і подати своє клопотання в усній формі. Ваше звернення має бути обов’язково зареєстроване. Відповідь на усне клопотання надається відразу, а при неможливості (але обов’язково обгрунтованій) його негайного вирішення - у порядку, що передбачений для розгляду письмових звернень.
Якщо буде відмова в усній формі лікаря, то обов’язково вимагайте, щоб відмову він оформив письмово, що необхідно для подальшого оскарження. Скарга в адміністративному порядку на рішення подається у 1 місячний термін з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням (ст. 17 Закону України „Про звернення громадян”).
Окрім цього Вам потрібно:
1. Отримати висновок комісії обласного управління охорони здоров’я про належність надання медичної допомоги п. Зоряні (1-місячний термін від дня звернення). Ви маєте право бути присутнім при розгляді Вашої заяви чи скарги (п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про звернення громадян”);
2. Отримати відповідь на звернення щодо надання медичної інформації;
3. Клопотати про порушення кримінальної справи за ст. 140 Кримінального кодексу України;
4. Подавати позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди (або окремо або може бути цивільний позов у кримінальному процесі). Для обґрунтування вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, Ви повинні мати докази, зокрема, чеки на лікарські засоби, документи, що підтверджують витрати на поховання тощо.
Щодо питання п. Лавріва М., батька п. Зоряни, щодо альтернативної медичної експертизи, то відповідно до п. „й” ст. 6 та ст. 73 Основ законодавства України про охорону здоров’я громадяни мають право у випадку незгоди з висновками державної медичної експертизи вимагати проведення альтернативної медичної експертизи або патологоанатомічного розтину. Громадяни самостійно обирають експертну установу та експертів.
Кримінально - процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року (зі змінами від 02.06.2005 року), а саме ст.75 передбачає можливість проведення повторної та інших експертиз. Детально суть заходів розкрита в Постанові Пленуму Верховного Суду україни від 30.05.1997 року.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові. Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань. Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за його рішенням керівником судово-експертної установи. У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи тощо.(п.11-13).
Порядок реалізації права на ознайомлення з матеріалами справи.
Як вказує чинний Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року (зі змінами від 02.06.2005 року)- далі КПК кримінальна справа порушується за наявності достатніх приводів і підстав (в тому числі заява окремих громадян про порушення закону і наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину – ст.94 КПК ). Потім слідчий зобов”язаний винести постанову про порушення кримінальної справи і прийняття її до свого провадження, чим починає досудове слідство (ст.98, 113 КПК), а також постанову про визнання особи потерпілою, тобто такою, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду(ст.49 КПК). Слідчий, визнавши особу потерпілою від злочину, роз”яснює їй права, про що зазначає в постанові, яка має бути завірена підписом потерпілого Досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи (ст.112 КПК). Після чого слідчий повідомляє потерпілого і роз”яснює йому право ознайомитись з матеріалами справи, про що складається протокол (ст.217).
Якщо буде потреба уточнити чи деталізувати якісь положення консультації, то прошу писати чи телефонувати. При виникненні інших питань по справі рада буду допомогти.

З повагою, Ірина Сенюта
18.09.2005 року
:   
           www.skarga.net -> Отримати безкоштовну консультацію тут : GMT + 2
1 1

 
 









Powered by phpBB © 2001, 2005 phpBB Group