Правозахисники стурбовані низьким рівнем інформованості громадян про свої медичні права.
Про це на прес-конференції в УНІАН заявили представники Інституту правових досліджень і стратегій Айгуль МУКАНОВА, Асоціації ВІЛ-інфікованих ”Час життя” Ігор СКАЛЬКО, Фундації медичного права та біоетики України Ірина СЕНЮТА і Кримського республіканського благодійного фонду ”Світ Криму” Леся ФРОЛОВА.
”Тема інформованості про медичні права має двовекторний характер: отримання належної інформації є проблемою й для пацієнтів, й для медичних працівників”, - сказала І.СЕНЮТА.
У свою чергу Л.ФРОЛОВА повідомила, що для доповіді ”Права людини у сфері охорони здоров`я” в Криму впродовж декількох місяців проводилося опитування серед пацієнтів і лікарів. ”За даними нашого опитування, 55,9% медичних працівників не інформують пацієнтів про те, що у них є права, і не використовують це в практиці”, - уточнила вона.

28 березня о 14:00 в приміщенні Національного Інформаційного агентства «Укрінформ»
відбудеться «круглий стіл» на тему:

 «Загрозливі масштаби поширення хронічних хвороб нирок серед українців та забезпечення доступу до лікування українських пацієнтів із цими захворюваннями.
Співставлення державної та приватної медичних систем лікування та контролю за якістю»

 «Круглий стіл» відбудеться за участю головних лікарів обласних лікарень, представників приватного сектору медицини, нефрологів, профільних українських та зарубіжних експертів, представників МОЗ України та пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії, які лікуються методом гемодіалізу.

Одним з основних питань «круглого столу» стане обговорення результатів роботи спеціальної комісії МОЗ України, яка досліджувала проблеми з лікуванням пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії у Центрі гемодіалізу «Фрезеніус» у Черкасах, яких місцева влада примусово прагнула перевести на лікування до обласної лікарні. Нагадаємо, що створенню спеціальної комісії МОЗ України передувало проведення масштабної акції протесту пацієнтів-гемодіалізників з Черкаської та Чернігівської областей під стінами Кабінету міністрів 2 березня 2011 року. 

Взаємовідносини лікаря й пацієнта є основою регулювання медичного законодавства в Україні. В умовах реформування системи охорони здоров’я й фактичного поступового її переходу на платну основу відносини між пацієнтами й системою охорони здоров’я переходять у сферу цивільно-правового регулювання. Найважливіші цінності людини – життя й здоров’я – стають предметом цивільно-правових угод. При переході до платної медицини змінюється статус закладів охорони здоров’я – вони стають виробниками медичних послуг і мають відповідні права й повноваження. При цьому також стає необхідним більш чітке визначення прав і обов’язків пацієнта. Сьогодні, взаємини між лікарем і пацієнтом, їхні права й обов’язки в Україні регулюються переважно загальними законодавчими положеннями: Конституція України, Цивільний, Адміністративний, Кримінальний кодекси, ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі – Основи), інші підзаконні акти Міністерства охорони здоров’я. Тому поняття «медичне законодавство» – це збірний образ різних нормативних актів, які регулюють діяльність лікарів в Україні.

Відповідальність лікарів

Для лікарів законодавець в основному встановлює заборони, для пацієнта – визначає права, перш за все, як споживача послуг сфери охорони здоров’я і носія основних конституційних прав.

Київ – Більшість українців вважає, що в системі охорони здоров’я існує корупція. Такі дані днями оприлюднив Інститут Горшеніна відповідно до телефонного опитування, проведеного наприкінці лютого. Майже половина респондентів зізналась, що мала нагоду зіткнутись із випадками прямого вимагання грошей. Тим часом урядовці пояснюють: низькі зарплати медпрацівників та застарілі устаткування лікарень не створюють умов для забезпечення гідного рівня охорони здоров’я.

Киянка Катерина вже другий тиждень ходить із загіпсованою рукою. Візит до державного травмпункту коштував дівчині близько трьохсот гривень. За цю суму її оглянули, зробили рентген зламаної руки та наклали гіпс. За словами дівчини, відкрито гроші попросила тільки санітарка. За те, що «люб’язно провела постраждалу до рентген-кабінету і назад».

«Після того, як усім було заплачено, усі стали дуже добре працювати, – розповідає Катерина. – Ставлення зовсім було іншим, аніж перед тим, коли я зайшла спочатку в кабінет».

Кожен громадян України є потенційним пацієнтом, який звертаючись до закладу охорони здоров`я, стає споживачем медичної послуги, а відтак, зобов`язаний знати свої права та обов`язки. На жаль, не завжди можна спрогнозувати результат надання медичної допомоги і наслідки цього процесу можуть носити негативний характер для пацієнта. Тому, оскільки права й законні інтереси пацієнтів можуть постраждати як у випадках невідповідності результату лікування очікуванням пацієнта, так і при дефектах надання медичної допомоги, важливо розглянути права пацієнта, гарантовані чинним законодавством України, та способи захисту порушених прав фізичних осіб, які одержували медичну допомогу.

Близько сотні пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії Черкаського і Чернігівсько центрів гемодіалізу «Фрезеніус» 2 березня провели пікет під будівлею Кабміну «Чиновники б’ють по нирках». У руках хворі тримали плакати «Дайте право лікуватись», «Гемодіаліз = життя», «Чиновники! Не бийте по нирках», «Фрезеніус» - наше життя» і скандували відповідні гасла.  Хворі вимагали від влади не позбавляти їх права на лікування у приватному німецькому закладі, бо такого самого рівня якості гемодіалізу вони не зможуть отримати в обласних лікарнях. А саме від процедури якісного і вчасного гемодіалізу залежить стан їхнього здоров’я і власне життя.

2 березня 2011 року об 11:00 відбудеться пікет «Чиновники б’ють по нирках» - понад сотня хворих із хронічною хворобою нирок V ступеню вийдуть під стіни Кабінету Міністрів України і вимагатимуть забезпечити їх
лікуванням методом гемодіалізу, від якого залежить їхнє життя.
Приводом для проведення пікету стала відмова черкаських  і чернігівських властей продовжити оплату за лікування цих хворих у  черкаському та чернігівському центрах гемодіалізу «Фрезеніус» та їх примусове переведення на лікування в обласні лікарні.
Та справа в тому, що отримувавши якісне лікування у німецькій клініці, пацієнти вже не хочуть повертатися до лікування в обласній лікарні, бо бояться погіршення стану свого здоров’я, а також ризику інфікування вірусними гепатитами. Крім того, пацієнти знають, що кількість місць в обласних лікарнях обмежена, тому позбавившись можливості лікуватися у центрах гемодіалізу «Фрезеніус», вони можуть не отримати можливість лікуватися в обласних лікарнях. До того ж, примушуючи людей лікуватись виключно в обласній лікарні, чиновники порушують права хворих, зокрема, право людини на вибір місця лікування.