Сьогодні існують незаперечні докази того, що здоров'я населення є одним із найважливіших факторів розвитку економіки будь-якої країни та добробуту населення (Світовий банк, 1993; Комісія ВООЗ з макроекономіки та здоров'я, 2008). За останні півстоліття здатність системи охорони здоров'я впливати на здоров'я населення збільшилася в декілька разів. За визначенням ВООЗ, сучасна система охорони здоров'я повинна забезпечувати доступність медичних послуг для тих, хто їх найбільше потребує, характеризуватися високою якістю й безпечністю медичних послуг та забезпечувати максимально можливі результати для здоров'я на популяційному рівні. Сьогодні, за даними ВООЗ, система охорони здоров'я за умови її ефективної організації може забезпечити зменшення загальної смертності у віці до 75 років на 23 % у чоловіків і на 32 % — у жінок.
Рівень якості медичної допомоги в Україні, за даними експертів, є досить низьким – інтегральний показник якості лікування становить приблизно 56%. Невідповідним стану пацієнта визнано лікування 40,1–83% хворих стаціонарних закладів України. Звичайно ж населення невдоволене якістю надання медичної допомоги, і це засвідчують результати численних соціологічних досліджень.

Лікарі знають про свої обов’язки і медичні стандарти, та не дотримують їх. Пацієнти знають про свої права, стикаються з неодноразовими порушеннями і лікарськими помилками, але відкрито піднімати ці питання і захищати свої права намагаються лише одиниці.
Покращення якості медичних послуг та зменшення медичних помилок є головною задачею не тільки системи охорони здоров’я  України, але й самих пацієнтів. Для того, щоб зробити систему охорони здоров’я безпечнішою, необхідні зусилля як чиновників від охорони здоров’я, так і спільноти пацієнтів. Часто керівники охорони здоров’я отримують «виправлену» інформацію про реальний стан медичного обслуговування, статистику внутрішньо-лікарняних захворювань, смертності пацієнтів тощо. На підставі цієї інформації приймаються рішення, які не враховують, і не можуть враховувати всієї повноти ситуації.
У пошуках покращення безпеки медичної системи одним з найбільш болючих аспектів озвученої вище проблеми є очевидна неможливість системи вчитися на власних помилках. Дуже часто заклади охорони здоров’я «не виносять сміття з хати», якщо трапляються випадки помилок, вони також не діляться досвідом і знаннями, яких вони набули при вирішенні даної помилки чи проблеми. Як наслідок, одні й ті ж самі помилки повторюються знову й знову в різних медичних закладах і здоров’ю пацієнтів наноситься шкода від помилок, які можна було передбачити і не допустити. 
Одним із кроків на шляху до вирішенням даної проблеми є так званий „погляд зі сторони”, тобто запровадження постійного громадського моніторингу якості надаваних медичних послуг та задоволеності населення, а саме - організація системи збору повідомлень про помилки в першу чергу від широкого загалу пацієнтів та їх організацій, а в подальшому також і від лікарського, адміністративного та технічного персоналу медичних установ. Ефективна система збору інформації та її об’єктивний аналіз є наріжним каменем безпечної медичної практики не лише всередині окремого медичного закладу, а й у системі охорони здоров’я в цілому, що може стати мірилом прогресу в досягненні безпечності й високої якості медичних послуг.
Протягом січня-березня 2011р. з ініціативи ужгородської міської громадської організації Ліга «ПОТЕНЦІАЛ» реалізується мікро-проект під назвою «Моніторинг якості надаваних медичних послуг в  м. Ужгород ». Активність проходить згідно з програмою „Малими кроками – до розвитку самоорганізації громад” організованої в рамках конкурсу малих грантів КАПЛ „Вестед” за фінансової підтримки Фонду ім. Стефана Баторія. Проект реалізовувався у тісній співпраці з Управлінням охорони здоров’я Закарпатської ОДА і передбачає створення умов для постійного громадського моніторингу якості надаваних медичних послуг та задоволеності населення м. Ужгорода медичним обслуговуванням шляхом встановлення скриньок довіри для пацієнтів у 4-х лікувальних закладах міста: Ужгородській центральній міській лікарні, Закарпатській обласній лікарні, Закарпатському обласному клінічному кардіологічному диспансері та в Закарпатському обласному клінічному онкологічному диспансері. Окрім цього повідомлення про помилки в закладах охорони здоров’я приймаються в режимі он лайн на сайті захисту прав пацієнтів www.skarga.net. Також буде проводитися інформування громади міста й представників профільних установ про отримані відгуки пацієнтів.
Ми переконані, що даний проект підвищує рівень усвідомлення вищеописаної проблеми громадськістю та медичними працівниками, а також служить налагодженню зворотного зв’язку з кінцевим споживачем медичних послуг – пацієнтом, що дозволить покращити якість медичного обслуговування в області. Крім того,  встановлення скриньок довіри дає можливість викривати непрофесійність лікарів та виявляти кричущі факти порушення прав пацієнтів, а також є основою для запровадження системи всебічного громадського моніторингу діяльності персоналу лікарень. Результати моніторингу будуть передаватися в Закарпатське обласне управління охорони здоров’я для належного реагування та організаційних висновків публікуватимуться в ЗМІ та в першу чергу на сайті захисту прав пацієнтів www.skarga.net .
Висловлюємо подяку представникам Управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА і особисто його Начальнику Шніцеру Роману Івановичу, а також Марії Менджул, керівникові КАПЛ «Вестед» за надавану інформаційно-методичну підтримку в реалізації проекту.